Виставка - портрет
Олесь Гончар - сумління України,
Любов пречиста. Пісня і зоря,
По духу вірний правнук Кобзаря,
Великий син великої родини...
Данило Кононенко
3 квітня виповнюється 105 років від дня народження Олеся Гончара - українського письменника, літературного критика, громадського діяча, Лауреата Шевченківської премії, Героя України.
У 1941 році Олесь Гончар пішов добровольцем на фронт Другої світової війни, був у полоні, звідки втік у 1943 році, повернувся захищати свою Батьківщину, отримав три поранення. Життя свого батальйону письменник описав у романі «Людина і зброя».
Після завершення роботи над трилогією «Прапороносці» героїка війни і далі хвилювала митця. В кінці 1940-х і на початку 1950-х років він пише низку новел: «Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Усман та Марта».У 1959-1971 pоках Олесь Гончар керував Спілкою письменників України. За роман «Людина і зброя» в 1960-му році був нагороджений Державною премією імені Т. Шевченка. Опублікував романи «Циклон» (1970), «Бригантина»(1973), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980), у 1989 р. – повісті «Далекі вогнища», «Спогад про океан», новели «Корида», «Чорний яр», «Двоє вночі».У 1968році виходить друком "Собор", над яким Гончар працював чотири роки. За цей твір письменника звинувачували у підриві державного устрою та очорненні тодішньої влади. Роман заборонили видавати майже на 20 років. Від ув’язнення Олеся Гончара врятувало його відоме ім’я та підтримка нечисленних колег.
Олесь Гончар відроджував українську культуру, мову, націю. 1 квітня 1987 року письменник став одним із засновників Українського фонду культури. Це перша неурядова доброчинна організація, яка займається відродженням національної культури усіх народів, які живуть в Україні.
Довгий час був депутатом Верховної Ради. Йому випала велика честь на сесії Верховної Ради після історичного референдуму 1 грудня 1991 року проголосити волю незалежної, соборної України.
Твори Гончара перекладали 67 мовами, а Біографічний центр у Кембриджі визнав письменника «Всесвітнім інтелектуалом 1992–1993 років». 2016 року Український інститут національної пам’яті вніс Гончара у перелік проєкту «Незламні». Це 15 видатних людей, які пережили 1932–1933роки – ті, кого не зламав Голодомор.
Помер Олесь Гончар 14 липня 1995 року. У селі Сухому Кобеляцького району Полтавської області 28 серпня 2000 було відкрито Державний літературно-меморіальний музей-садибу Олеся Гончара. До 105-ї річниці від дня народження Олеся Гончара в бібліотеці оформлена виставка – портрет «Грані творчості Олеся Гончара».
Бібліотекар Людмила Рихлюк
Comments