Григорій Тютюнник - письменник з мужнім і чутливим серцем

До 105-річчя від дня народження

22.04.2025

Григорій Михайлович Тютюнник - відомий український письменник, журналіст, публіцист, педагог, автор оповідань, віршів, повістей. Народився  23 квітня 1920 року на Полтавщині. У 1938 - 1941  роках разом з О. Гончаром навчався у Харківському університеті на літературному факультеті, який закінчив у 1946 році. На початку Другої світової війни письменник добровільно пішов на фронт, двічі був тяжко поранений, двічі втікав з полону, брав участь у діях партизанських загонів, які вели боротьбу з ворогом на території Кіровоградщини, Чехословаччини.  Творчий доробок митця : збірка оповідань «Зорані межі» (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957). Вже після смерті письменника світ побачили збірка поезій воєнного часу «Журавлині ключі» (1963 р.), незавершений роман «Буг шумить» (1965), збірки прози «Твори» (1970), «Водоворот» (1980). Роман «Вир» посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства, за цей твір Григорій Тютюнник отримав Державну  премію імені  Тараса Шевченка (1963, посмертно). «Григорій Тютюнник, - писав Олесь Гончар, - був людиною великої щедрості, душевної чистоти, закоханості в життя і людей, і всі ці якості органічно ввійшли - та й не могли не ввійти - в плоть і кров його книжки».

За життя Григорія Тютюнника так і не настигла слава - він її зовсім не прагнув. Хотів, щоб читали, хотів, щоб розуміли, а тому писав просто і жив просто, проживши всього лише 41 рік. Письменник здобув собі безсмертя, коротким але яскравим спалахом засвітившись на українському літературному небосхилі.

                                                       Завідувачка бібліотеки Людмила Рихлюк