1 квітня – День гумору
Цей день не внесено у жодні календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з незмінним успіхом відзначається в Німеччині, Англії, Франції, Скандинавських країнах, Україні та навіть на Сході. Йдеться про Міжнародний день сміху, або, як його ще називають, День дурня, який відзначають 1 квітня. Деякі дослідники вважають, що традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише оманною луною. День сміху зараз святкують у всьому світі. У США його називають «свято серця, а не держави». У Німеччині 1 квітня вважається нещасливим днем німці вірять, що той, хто народився цього дня, буде невезучим. День сміху в Україні прижився, ми навіть маємо приповідку до цього дня «Першого квітня — брехня всесвітня!». У цей день кожен може пожартувати над кимось, тож ніхто не убезпечений від обману і навіть найсерйозніші люди часто підсміюються та жартують над друзями та колегами.
4 квітня - День створення НАТО
4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12-х країн — США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії — підписано Північно-атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії. У 2010 році була прийнята нова стратегічна концепція «Активна участь, сучасна оборона», в якій визначено три найважливіших задач НАТО в новій геополітичній ситуації — колективна оборона, врегулювання криз та безпеку на основі співпраці. Відносини України і НАТО були встановлені в 1991 році з моменту вступу України до Ради північноатлантичного співробітництва відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 стала учасницею програми Партнерство заради миру.
Джерело: https://www.jnsm.com.ua/h/0404M/
5 квітня – Перша Конституція
(Конституція Пилипа Орлика)
5 квітня 1710 р. на зборах козацького містечка Тягина (нині Бендери) на березі річки Дністер була прийнята перша Конституція Пилипа Орлика, і тим започаткований процес творення Конституції в Україні. Конституція Пилипа Орлика - договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу. 9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам'ятник Конституції, встановлений на честь її 300-річчя.
7 квітня – Всесвітній день здоров’я
Щороку 7 квітня люди в усьому світі відзначають це свято. Дата була обрана невипадково - 7 квітня 1948 почала свою діяльність Всесвітня організація здоров'я, яка проводить безліч досліджень і займається питаннями поліпшення якості життя населення планети. Незважаючи на те, що з часом люди навчилися берегти навколишнє середовище і ретельніше піклуватися про свій стан здоров'я, існує маса невирішених проблем, на які важливо звертати увагу. Суть цього свята полягає в тому, щоб нагадати людям про те, як важливо зберігати бадьорість духу і хороше самопочуття.
10 квітня – Міжнародний день руху Опору
Міжнародний день руху опору відзначається щороку 10 квітня та присвячений усім, хто протидіяв фашистам під час Другої світової війни (1939-1945) на теренах, окупованих військами Третього рейху. Рух опору був організований за участю жителів окупованих територій, що протистояли німецьким військам, та відрізнявся різноманіттям форм боротьби проти окупантів. Вищою формою руху опору було всенародне збройне повстання. У кожній окремій країні рух опору був глибоко національним за своїм характером, але, водночас, це був міжнародний рух, оскільки мав спільну для всіх народів, що борються, мету – розгром сил фашизму, звільнення від загарбників територій окупованих країн.
11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату — Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation). Вона встановлена в пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року. Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство. Одним з найвідоміших у Радянському Союзі став Соловецький табір особливого призначення, або СЛОН. Пізніше ці табори об’єднали й розширили в рамках Головного управління таборів НКВС СРСР (ГУЛАГ), який проіснував з 1930 до 1960 року. За різними оцінками, через табори в СРСР пройшли до 20 млн осіб, з них 1,7 млн — загинули. У табори потрапляли як за політичними звинуваченнями за ст. 58 КК РРФСР, так і за кримінальними статтями. Після приходу до влади нацистів на чолі з Гітлером боротьба з інакомисленням одразу набула вкрай жорстоких форм. Першим концтабором (нім. Konzentrationslager або KZ) став Дахау поблизу Мюнхена, відкритий 20 березня 1933 року, він функціонував аж до звільнення його американцями 29 квітня 1945 року. Штурмовими загонами SA та SS і поліцією створено близько 50 таборів масового ув’язнення, зокрема Дахау, Оранієнбург, Естервеген і Заксенбург. 11 квітня 1945 року розпочалося повстання в Бухенвальді. Повсталі зуміли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням 3-ї армії союзників генерала Паттона. Незабаром передові частини американців увійшли в табір. Цей день і став Міжнародним днем звільнення в’язнів фашистських концтаборів.
12 квітня – Всесвітній день авіації і космонавтики
12 квітня все людство відмічає Всесвітній День авіації та космонавтики. Це свято з’явилось на честь першого польоту у космос людини і тим самим воно підкреслює нестримну жагу людського роду до пізнання нових знань. Ера польотів людини спочатку на літаку, а потім і у космічному кораблі відкрила для людства принципово нові можливості у подоланні відстані та швидкості руху. У цей знаменний день варто пам'ятати, що можливості нашого пізнання не обмежені, і за наявності наполегливої праці та терпіння ми можемо здолати будь-які перешкоди. Україна і космос — нероздільні. Зв’язок цей міцно встановився ще на зорі космонавтики. Українське походження мали такі творці теорії польотів у світовому просторі, як Костянтин Ціолковський,
Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк. Першим, хто додумався використати ракети для польоту людини у космос теж був українець — Микола Кибальчич. Сергій Корольов, той самий, чия ракета 12 квітня 1961 року виведе у космос першу людину планети, теж був українцем. Чудовим вираженням міжнародного співробітництва в освоєнні Всесвіту, пізнанні його таємниць став політ українського космонавта Леоніда Каденюка на борту американського корабля. За роки незалежності Україна впевнено посіла своє місце серед провідних космічних держав світу
15 квітня – Всесвітній день мистецтва
Дата святкування обрана на честь дня народження найяскравішого представника епохи Відродження — Леонарда да Вінчі, котрий народився саме цього дня у 1452 році. Свято було ініційовано Міжнародною асоціацією мистецтв International Association of Art, партнером ЮНЕСКО, для підвищення обізнаності людства про творчу діяльність у всьому світі. Ідея обрати дату для дня, який об’єднає діячів та поціновувачів мистецтва, вперше пролунала на XVII Генеральній асамблеї Міжнародної асоціації мистецтв. Це відбулося 2012 року в мексиканському місті Гвадалахара, де ініціативу підтримали делегати від багатьох країн світу. Метою Всесвітнього дня мистецтва є привернення уваги людей до важливості творчості й мистецтва у нашому житті, залучення до ознайомлення з творчим надбанням талановитих діячів.
18 квітня – Міжнародний день пам'ятників
та історичних місць
Міжнародний день пам’яток і визначних місць започаткований в липні 1983 р. Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (International Council on Monuments and Sites; ІCOMOS), створеної при ЮНЕСКО. Відзначається з 18 квітня 1984 р. ІCOMOS була заснована в 1965 р. після прийняття Венеціанської хартії 1964 р. Рада оцінює об’єкти, які пропонуються країнами до списку Всесвітньої спадщини ООН. Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.
20 квітня – День довкілля
22 квітня – Міжнародний день Землі
Це день, коли людство зосереджує увагу на гострих проблемах навколишнього середовища та вживає заходів для їх вирішення. Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. По всьому світу люди висаджують дерева, прибирають парки, сквери та водойми. Для України сьогодні як ніколи актуальними є питання миру, захисту своєї землі, своїх людей та довкілля, що страждають від російських окупантів. Ми обов’язково збережемо наш дім, виженемо з нього ворога та почнемо відновлювати багату українську природу.
23 квітня – Всесвітній день книги
й авторського права
Всесвітній день книги та авторського права – це свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. ЮНЕСКО запровадила це свято Резолюцією № 3.18 на XXVIII сесії 15 листопада 1995 року. В Україні Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності. Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Ще одним важливим аспектом є усвідомлення цінності книжки і її незамінності у поширенні знань і формуванні культури, незалежно від форми представлення інформації.
23 квітня – Всеукраїнський день психолога
23 квітня своє професійне свято відзначають послідовники Фрейда, Юнга і Карнегі — українські психологи. І в цьому наші фахівці випередили колег з інших держав, які не можуть похвалитися офіційним днем в календарі. Навіть у світової психологічної спільноти такого немає.
День психолога — свято молоде. Та й самій професії усього-то сто років з гаком. Але спеціалісти психологи широко затребувані в суспільстві: вони працюють і у сфері освіти, і в медицині, і в рекламі. При кожній катастрофі на допомогу поспішають психологи кризових станів, при особистій біді людям допомагають медичні психологи, сотні фахівців в нашій країні дбають про переселенців і військових. Всі вони допомагають іншим людям розібратися у своїх проблемах, відкривають і показують їм ті ресурси, які ще є в запасі. І хоч люди вони чудові, нехай приводів звертатися до них буде як можна менше.
26 квітня – Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу
26 квітня 2024 року відзначаються 38-і роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою в ядерній енергетиці. Аварія забрала життя тисяч людей і завдала непоправної шкоди екології Європи. З того часу в цю дату в Україні щороку вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії. Аварія на Чорнобильській АЕС викликала катастрофічне забруднення навколишнього середовища. Територія міста Прип'ять досі вважається непридатною для життя. Аварія сильно підірвала довіру громадськості до ядерної енергетики. З 1986 по 2002 рік у світі не було побудовано жодної атомної електростанції. За приблизними розрахунками, від аварії на ЧАЕС померло близько 4000 осіб. 30 співробітників АЕС померло в перші дні і тижні аварії, ще сотні тисяч людей померли в наступні кілька років від онкологічних захворювань і променевої хвороби. У грудні 2016 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу.
Під час російського вторгнення в Україну Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Станцію звільнили 31 березня.
Джерело: https://www.unian.ua/ecology/den-pam-yati-avariji-na-chornobilskiy-aes-26-kvitnya-11800758.html
27 квітня – 120 років від дня народження
Леоніда Івановича Смілянського
(1904-1966)
український прозаїк
Леонід Іванович Смілянський — письменник, літературний критик, драматург, кіносценарист, народився 27 лютого 1904 року в місті Конотоп на Сумщині. Друкуватися почав з 1925 року. Найкращим твором письменника на історико-біографічну тему є роман «Поетова молодість» про Тараса Шевченка. Відомий твір про Лесю Українку «Червоні троянди». За сценаріями Л. І. Смілянського були створені кінофільми «Іван Франко» і «Сашко». Помер Леонід Смілянський 11 листопада 1966 року. Поховали його на Байковому кладовищі в Києві. Смілянський залишив по собі досить значну літературну спадщину, працював як перекладач, зіграв значну роль у формуванні культурної самосвідомості українського народу.
28 квітня – Всесвітній день охорони праці
Понад 100 країнах світу, з метою привернення уваги суспільства і, головне, влади – до проблеми безпеки людини на робочому місці, відзначають Всесвітній День охорони праці. Відзначення дня охорони праці вперше відбувалося в 2003 році, але ще в 1989 році американські і канадські робочі відзначали День пам’яті на честь загиблих на робочому місці. Після цього подібні заходи організовувалися по всьому світу. З часом цей день об’єднав усіх, хто прагне зробити роботу людини більш безпечною для її здоров’я та життя. В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України від 18 серпня 2006 р. № 685/200. Дотримання Конвенцій і Рекомендацій МОП забезпечує право кожного працівника, на кожному робочому місці на здорові та безпечні умови праці.
29 квітня – День пам’яті всіх
жертв застосування хімічної зброї
День пам’яті жертв застосування хімічної зброї відзначається щорічно 29 квітня з 2006 року відповідно до постанови C-10/5 від 11.11.2005 р. 10-ї сесії Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення. У цей день в 1997 році Конвенція вступила в силу. Історія хімічного роззброєння почалася сто років тому, адже зброя активно застосовувалася під час Першої світової війни. Це призвело до загибелі понад ста тисяч людей та ураження понад мільйону. У Другій світовій війні в Європі хімічну зброю не використовували через її нищівну силу та глобальну загрозу безпеці планети, але нацисти використовували отруйні гази для вбивств ув’язнених у концтаборах. Цей день надає можливість державам підтвердити свої зобов’язання за Конвенцією про заборону хімічної зброї, основним завданням якої є знищення наявних запасів хімічної зброї та запобігання її повторній появі. Україна підтверджує свою тверду позицію, що застосування хімічної зброї будь-ким, будь-де і за будь-яких обставин є грубим порушенням міжнародного права. День пам’яті жертв хімічної війни покликаний нагадати людству про страшну небезпеку, якої слід уникнути заради майбутнього наступних поколінь.