top of page
dnz-kcpto
Apr 3021 min read

 Календар подій, травень 2024

Updated: May 2

 Календар подій, травень 2024

Дайджест

Підготувала завідуюча бібліотеки Надія Дятел


1 травня - Свято весни і праці

Сучасна історія свята свідчить, що 1 травня 1886 американські робочі організували страйк з вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією.

У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу, на згадку про виступ робочих Чикаго, ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччини, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції та деяких інших країнах. Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. Це свято відзначається в 66 державах світу. Мир. Праця. Травень. Протягом 70 з гаком років у СРСР цей день відзначався як свято солідарності всіх трудящих. Тепер в Україні 1 Травня відзначається як свято весни і праці.

 

2 травня - Всесвітній день паролів

Проведення цього свята запропонували експерти Intel, а IT-галузь підтримала цю ідею. Цей день – можливість нагадати користувачам про необхідність створення надійних паролів для захисту особистої інформації в інтернеті. Вперше про заснування Всесвітнього Дня паролів компанія Intel Security оголосила в 2013 році. Засновники Всесвітнього Дня паролів пропонують святкувати цей день незвичним способом – оновити усі свої старі паролі. Нагадувальні акції проводяться у соцмережах.

                

3 травня  -  Всесвітній день свободи преси

Всесвітній день свободи преси покликаний нагадати, що журналісти, у виконанні своєї місії, залежать винятково від читача й глядача, і будь-який тиск з боку влади неприпустимий. Під час режиму воєнного стану – в якому зараз перебуває наша країна – існує законна можливість певного обмеження свободи слова, що має на меті унеможливити, аби цією свободою скористався ворог для розповсюдження фейків, паніки, та розпалювання внутрішньої ворожнечі. За рік та два місяці з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 509 злочинів проти журналістів та медіа в Україні – такими є дані Моніторингу російських воєнних злочинів, що здійснює Інститут масової інформації. Українська журналістика більше ніколи не буде такою, як була до 24 лютого 2022 року. Багато тих, хто раніше погоджувався на умови політичних гравців, тепер готові боротися за свої цінності, і зацікавлені в якості і професійних стандартах. Достовірність інформації, професійність та повага до читача – це важливі складові для будь-якого медіа, з цього складається репутація ЗМІ. Так було завжди і лишається незмінним. Найважливіше, щоб у часи випробувань, які зараз проходить Україна, незмінними залишалися цінності медіа – принципи, якими вони керуються у своїй діяльності і які визначають їхню роль у суспільстві. Всесвітній день свободи слова – це гарна нагода висловити подяку тисячам українських та міжнародних журналістів за їхню відданість професії, за те, що вони в нинішній воєнний час продовжують робити важливу справу заради перемоги в Україні правди і справедливості. Журналісти важливі!


3 травня  - День словотворця

Щороку 3 травня відзначається День словотворця (Wordsmith Day) або День майстрів слова. Майстри слів — це ті, хто створюють слова у такий спосіб, щоб резонувати з читачами та залишати незабутнє враження. Це свято письменників, поетів, журналістів, сценаритсів, блогерів, лекторів тощо. Від книг і статей до діалогів у фільмах, сила ретельно продуманих слів має потенціал, щоб надихати, спонукати, змінювати нас та світ, в цілому. Ця подія про магію слів і людей, які з ними працюють.«Словотворець», як професія чи ремесло, передбачає майстерність у використанні мови, вплітаючи слова в мистецтво, що має силу впливу та залишає слід. Письменництво та словотрення — це мистецьке ремесло, яке передбачає створення чогось незвичайного з мови та слів. Головне, щоб слово служило добру і не перетворювалось на інструменти пропаганди.


3 травня - Міжнародний день Сонця

Починаючи з 1994 року в різних країнах 3 травня відзначається День Сонця (Sun Day), іноді званий Всесвітнім днем ​​Сонця або Міжнародним днем ​​Сонця. Сонце –  найближча до Землі зірка, всі інші перебувають від нас незмірно далі. Наприклад, найближча до нас зірка Проксима з системи aльфа Центавра знаходиться на відстані 4,22 світлових років від Сонця. Для Землі Сонце – потужне джерело космічної енергії. Воно дає світло і тепло, необхідні для рослинного і тваринного світу, і формує найважливіші властивості атмосфери Землі. В цілому, Сонце визначає екологію планети. Без нього не було б і повітря, необхідного для життя.

Для нас, землян, найважливіша особливість Сонця в тому, що біля нього виникла наша планета, і на ній з’явилося життя. Сонце – наша зірка.

Хай завжди буде Сонце!!!

 

4 травня – Міжнародний день боротьби з булінгом

Шкільні роки – незабутня сходинка життя кожної дитини, яка наскрізною ниткою залишається в пам’яті на все життя. Перші досягнення, здобуті знання, вивчені рядки чуттєвої лірики, найкращі друзі – все це пов’язано саме зі школою. Від того, наскільки сприятливим та безпечним є освітнє середовище, залежить формування особистості, виховання її якостей, оволодівання необхідними вміннями та навичками, які так потрібні в сучасному житті. Загрозливим чинником у реалізації права на освіту наразі є булінг. За статистикою 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, 24% ставали жертвами булінгу. Булінг – руйнівне явище, що має довготривалі наслідки для соціального життя дитини. Ставши жертвою цькування, дитина стає невпевненою, відчуває страх, тривогу, зневіру та біль. Постраждалим буває тяжко зосередитися на навчанні, вони пропускають уроки, бо не хочуть ходити до школи, інколи взагалі змінюють навчальний заклад, ізолюються від суспільства та закриваються у своєму маленькому всесвіті. Багатьом жертвам складно знайти друзів, довіряти та вірити, відкриватися новим горизонтам. Саме тому привернення уваги до проблематики булінгу та необхідності його подолання набуває неабиякої актуальності.

Сьогодні, 4 травня, відзначають Міжнародний день протидії булінгу (День боротьби з цькуванням), день, коли весь світ об’єднується, щоб протистояти булінгу в школах, на дитячих майданчиках та в соціальних мережах.


4 травня - - Всесвітній день щедрості

Щедрість – це одна з кращих якостей, властивих людині. Справжня щедрість народжується в душі. Прикладом щедрих людей є волонтери та усі небайдужі люди, які допомагають. Адже безкорисливо роблять добро ближнім. Щедрість є не лише матеріальною, а й душевною. Душевна щедрість дає початок таким позитивним якостям людської вдачі як: альтруїзм (безкорисливість), доброзичливість, здатність співчувати.

Не обов’язково допомагати грошима: а ділитися здібностями, знаннями або часом, стати волонтером. Світ можна змінити, якщо замінити злість на доброту, а жадібність на щедрість.


4 травня - Міжнародний день дронів

Міжнародний день дронів або Міжнародний день безпілотника, святкують з 2015 року, коли його вперше провели у США Сара та Девід Оніл. Свято проводять у першу суботу травня. 22 березня 2015 року любитель дронів і учасник шоу That Drone Show Девід Оніл запропонував провести веселі перегони на пляжі, де запустив цілу купу чорних та білих апаратів. Вони не лише літали та транслювали відео, але й видавали смішні звуки. Ця подія так розвеселила присутніх, що Девід вирішив проводити день дронів щороку. Щоправда, дату проведення він переніс на травень, коли панує більш тепла та ясна погода. Тож з 2016 року Міжнародний день безпілотників проводять у першу суботу травня.

Мета заходу – показати, що дрони можна застосовувати не лише з військовою та розвідувальною метою. Організатори бажають донести думку, що безпілотні технології можуть давати широкі мирні можливості: рятувати людей, що заблукали, оцінювати якість росту сільськогосподарських культур та іншим чином стимулювати розвиток економіки. Девіз Міжнародного дня дронів – Drones are good! (Дрони – хороші!). Заходи, що проводяться в рамках щорічного свята, повністю безкоштовні для глядачів та відкриті для журналістів.


5 травня – Пасха (Великдень)

Щовесни християни з радістю відзначають Великдень. Це найсвітліше свято у році, присвячене чудовому воскресінню Ісуса після його страти. Дата свята щороку змінюється. У 2024 році Великдень буде пізнім. В українців є багаті та давні великодні традиції, а саме свято однаково люблять дорослі та діти. Великдень - це найважливіше у християнському календарі і дуже давнє за походженням свято. Цього дня християни згадують воскресіння Ісуса Христа через 3 дні після його страти на хресті. Дата свята обчислюється за місячним календарем і щороку змінюється. Однак Великдень завжди випадає на неділю - саме цього дня тижня, згідно з Біблією, воскрес Христос. У православних та католиків він відрізняється. У православних Великдень завжди настає пізніше, ніж у католиків. 5 травня - ось якого числа Великдень у 2024 році у православних. Католицький Великдень 2024 відзначається 31 березня. Іноді католики та православні відзначають свято в один день. Так буде наступного року. Великдень 2025 у православних і католиків співпаде і відзначатиметься 20 квітня.


6 травня – День піхоти Збройних Сил України

У 2019 році Президент України підписав Указ №152/2019 про відзначення 6 травня Дня піхоти. Цього року в країні його відзначають вже вп`яте. В Указі йдеться, що це професійне свято встановлено «з метою вшанування мужності та героїзму воїнів механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України, а також започаткування сучасних військових традицій».Чому наших піхотинців вшановують саме 6 травня? Адже цього дня у 1648 році козаки перемогли в битві біля Жовтих Вод. Битва вважається першою переможною — під проводом Богдана Хмельницького. А ще 6 травня відзначають релігійне свято — День Юрія Змієборця, який був одним із покровителів українського війська. Наші піхотинці разом з воїнами інших родів та видів військ з 2014 року під час Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил мужньо боронили Україну. Під натиском наших піхотинців навесні 2022 року ворог втік із Київської, Чернігівської та Сумської областей. Українська піхота брала участь у блискавичному контрнаступі на Харківщині. А у листопаді минулого року воїни-піхотинці разом з іншими родами та видами військ звільнили обласний центр України — місто Херсон. І за це тисячі воїнів відзначені державними нагородами. Сьогодні українські піхотинці готові до звільнення інших територій нашої держави.


8 травня - День перемоги над нацизмом у ІІ Світовій війні

2015 р. Україна змінила формат святкування Дня Перемоги у рамках ухвалення пакету законів про декомунізацію. Від 2016 року в Україні 9 травня відзначають як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Як зазначає Український інститут національної пам'яті, новий зміст відзначення пам’ятних днів 8 й 9 травня охоплює:

переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;

рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства всіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін.);

перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь ушанування війни.

Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. Гаслом обох пам'ятних днів є "1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо". Джерело: http://www.nbuv.gov.ua/node/4049


8 травня - Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця

Дата була обрана на честь дня народження засновника Міжнародного руху Червоного Хреста – швейцарського бізнесмена, громадського діяча і гуманіста Жана Анрі Дюнана. З його ініціативи вперше почали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим воїнам. У 1863 році була скликана конференція, яка поклала початок Міжнародному товариству Червоного Хреста. Офіційно назву Міжнародний Червоний Хрест було затверджено в 1928 році на 13-й міжнародній конференції в Гаазі. На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 року, було затверджено нову назву організації – Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МЧЧХ). Людей об’єднують у його лавах найкращі риси та устремління – доброта, співчуття, милосердя.

Джерело: https://library.khntusg.com.ua/sociokulturna-diyalnist/kalendarniy-   koshik/2021-rik/8-travnya-vsesvitniy-den-chervonogo-khresta-i-ch

 

9 травня -- День Європи

У країнах Євросоюзу День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають 9 травня. Цю дату затвердили у 1985-му році на саміті Європейської ради в Мілані, оскільки 9-го травня 1950 року міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запропонував створити нову форму організації держав у Європі у вигляді "наднаціональної спільноти". Метою такої спільности, за словами французького урядовця, було створення механізму попередження воєн, щоб їх не лише "не можна було уявити, а й вони були неможливими". У своїй декларації він наголошував, що економічна співпраця допоможе підвищити стандарти життя та стане першим кроком до об’єднаної Європи. Тому 9 травня вважається днем народження Європейського Союзу. Доти День Європи відзначали 5 травня, адже цього дня у 1945-му була створена Рада Європи. Тепер ця дата залишилася лише щорічною згадкою про заснування цієї міжнародної організації. День Європи відзначають як держави-члени ЄС, так і країни на шляху до євроінтеграції. Вперше українці відзначили День Європи 20 років тому. Відповідний указ підписав тодішній президент Леонід Кучма. Відтоді Днем Європи щорічно вважалась третя субота травня. 2023 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відзначення свята в Україні 9 травня разом з країнами, які в Європейському Союзі та інших країнах на знак миру та єдності на континенті. "Будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм"


12 травня -- День екологічної освіти

В цілях популяризації природоохоронних акцій і залучення до них уваги великої кількості людей і було засноване відповідне свято — День екологічної освіти. Свято виникло у 1991 році. Його мета — ознайомити жителів планети з екологічними проблемами та залучити до їх вирішення. Вперше питання про проблеми екології піднімали учасники міжнародної Конференції ООН, що проходила у столиці Швеції в 1972 році. Через 20 років його знову обговорювали на подібному зібранні в Ріо-де-Жанейро. Учасники прийняли Декларацію по навколишньому середовищі та розвитку. В Україні відзначають цю дату з 2019 року. День екологічної освіти закликає замислитися кожного жителя планети над тим, як зберегти екологію і не допустити катастрофи. Джерело : https://ukr.media/culture/391998/


14 травня   – День матері

Мама — найголовніша людина в житті кожного. Наші матері дарують нам життя, а потім стають першим зразком для наслідування. Для вшанування всіх мам в світі існує добре й зворушливе свято — Міжнародний день матері, який відзначають щорічно в другу неділю травня. Це свято співпадає з Днем матері в Україні. Передісторія сучасного Дня матері почалася з досить непростого досвіду материнства американки Енн Джарвіс, яка мала 13 дітей, з яких тільки четверо дожили до повноліття. В 1868 році, Енн Джарвіс заснувала День дружби матерів. Після смерті Енн Джарвіс в 1905 році її дочка Анна вирішила зробити все для того, щоб запровадити святкування Дня матері. В другу неділю травня 1908 року в церкві міста Графтон відбулася спеціальна служба на честь Дня матері. 1914 році Президент США офіційно визнав День матері. Після першої світової війни День матері почали відзначати по всій Європі. Українці почали відзначати це свято в 1928 році. З 1939 року День матері був заборонений радянською владою. Повернулося це травневе свято в нашу країну тільки з настанням незалежності, а на державному рівні його визнали в 1999 році.

 

13 травня – 175 років з дня народження Панаса Мирного

 український прозаїк

1849 року 13 травня – в Миргороді на Полтавщині народився Панас Мирний (Панас Якович Рудченко), письменник, драматург, громадський діяч. Навчався в Миргородському парафіяльному і в Гадяцькому повітовому училищах. І вже в 14 років розпочав чиновницьку службу в Гадяцькому повітовому суді. З 1871-го працював і мешкав у Полтаві. Однак чиновницька кар’єра не приносила особливого задоволення, тож справжньою втіхою для Панаса Яковича стає літературна діяльність. Перші твори побачили світ у львівському журналі «Правда» в 1872-му, підписані псевдонімом Панас Мирний. Згодом у співавторстві з братом Іваном Біликом завершив роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875), опублікований в Женеві у 1880-му. Серед найбільш відомих творів – «Повія», «Лимерівна», «Морозенко», «Лихі люди». Підтримував тісні зв’язки з багатьма відомими діячами української культури, проводив активну громадську діяльність. Зокрема, на початку ХХ ст. виступав із закликами до боротьби за свободу й рівноправність жінок, протестував проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка в 1914-му. Панаса Мирного, який пише «противні твори українською мовою й живе десь нелегально», розшукували жандарми: проводили обшуки в родинах полтавської інтелігенції. Помер 28 січня 1920-го у Полтаві.


13 травня - Всесвітній день техніки для майбутнього

Технології впливають практично на всі аспекти життя 21 століття, від ефективності та безпеки транспорту до доступу до продуктів харчування та охорони здоров'я, соціалізації та продуктивності. Міць Інтернету дала змогу сформувати глобальні спільноти і полегшити обмін ідеями та ресурсами. Штучний інтелект. Генні технології. Людино-комп'ютерні інтерфейси. Розширена реальність (XR). 3D-друк. Сьогодні, 13 травня, відзначається Всесвітній день технологій майбутнього. Основна мета цієї події - привернути увагу людства до важливості технологічного розвитку та підвищити обізнаність про технології майбутнього та їхнє використання. Це професійне свято інженерів і розробників, яке відзначають для того, щоб розповісти людям більше про можливості та розробки в технічній, науковій та комп'ютерній галузях. Наприклад, за даними Forbes, до 2050 року технологія IoT (Інтернет речей) буде присутня в 95% електроніки під час розробки нових продуктів. А до 2050 року очікується, що все буде підключено до хмари та інтернету. За даними Business Insider, космічний туризм може стати реальністю у 2050 році, але, найімовірніше, тільки для дуже багатих людей.


15 травня – Міжнародний день сім'ї

У 1989 році Асамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім’ї, щоб поглибити розуміння питань родини, об’єднати можливості різних країн для вирішення питань, пов’язаних із сім’єю. Запровадження свята було викликано стурбованістю світової спільноти сучасним становищем родини та її значенням у процесі виховання покоління, що підростає. А 20 вересня 1993 року відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН було запроваджено Міжнародний день сім’ї, який відзначається щороку 15 травня.


16 травня  - День вишиванки

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. Певна річ, вдягати вишиванку в цей день не обов’язково. Люди у вишиванках – виразники громадянської позиції, вони демонструють культурну освіченість та духовну свідомість. Свято не прив’язане до жодної державної чи релігійної події. Але коли майже всі одягнені у квітучі народні блузи і сорочки – то це справді свято краси і національної згуртованості.


16 травня-- Міжнародний день мирного співіснування

8 грудня 2017 року Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією (72/130) проголосила 16 травня Міжнародним днем ​​мирного співіснування, з метою постійної мобілізації зусиль міжнародного співтовариства на заохочення миру, терпимості, єднання, взаєморозуміння і солідарності людей Землі. Мирне співіснування передбачає визнання відмінностей, вміння слухати, розуміти, поважати і цінувати інших, а також здатність жити в мирі та єдності. У міжнародному форматі мирне співіснування – це тип відносин між державами з різним суспільним ладом, культурою, історією, традиціями, який передбачає: відмову від війни як засобу вирішення спірних питань між державами.


       16 травня - Міжнародний день світла

Міжнародний день світла (International Day of Light), заснований ЮНЕСКО в листопаді 2017 року. Він присвячений ролі світла в науці, культурі та мистецтві, освіті та сталому розвитку, а також в таких різноманітних галузях, як медицина, комунікації і енергетика. Появі свята передувала реалізована за ініціативою ЮНЕСКО в 2015 році ідея проведення Міжнародного року світла і світлових технологій (The International Year of Light and Light-based Technologies, IYL2015). На фундаментальному рівні, за допомогою фотосинтезу, світло є джерелом зародження самого життя. Вивчення світла призвело до появи перспективних альтернативних джерел енергії, істотним медичним досягненням в області технологій діагностики та лікування захворювань, створення швидкісного Інтернету і багатьох інших відкриттів, які зробили революцію в суспільстві і сформували наше розуміння всесвіту.

 

17 травня -- День народження Інтернету

В сучасних умовах людство користується Інтернетом щодня.  Існує кілька подій, які вважають найвизначнішими в історії створення Всесвітньої мережі, тому й днів Інтернету в світі існує кілька. Одна з важливих дат – 17 травня 1991 року, день прийняття єдиного стандарту World Wide Web. Відтоді 17 травня щороку відзначається в світі як День народження Інтернету. ООН визнала вільний доступ до Інтернету одним з невід’ємних прав людини. Всі ми є мешканцями однієї планети, але тільки Інтернет подарував людям відчуття єдності – незалежно від відстані, яка розділяє їхні домівки.


18 травня  – Міжнародний день музеїв

Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 р., на засіданні ICOM (Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 р. цей день відзначається більш ніж у 150 країнах. Музеї – це важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і співробітництва й миру різних народів.  В день музеїв, особливий святковий привід почесно зберігати експонати, і це безперечний доказ і шанувались століттями ті люди, які життя присвятили тому, щоб історію нашу народні маси любили, щоб минуле пам’ятали, знали, і щоб ми могли подивитися чим жили, за що вмирали, герої рідної землі.


18 травня – День науки

Подію започаткував Леонід Кучма 14 лютого 1997 року. Метою Дня науки є подяка науковим співробітникам за їхню старанну працю, посилення ініціативи вчених та наукових установ, наголошення на важливості наукової діяльності для країни, вшанування досягнень українських вчених. Науковці країни наразі не мають повної змоги займатися науковою діяльністю у тому ж обсязі, що і в довоєнний час. Водночас держава має розуміти важливість наукових досліджень, адже відновити економіку країни без якісної науки буде неможливо. Наука та інновації відіграють величезну роль у період війни за незалежність нашої держави і будуть необхідними у відродженні України.


18 травня - День Європи в Україні

9 травня в Європейському Союзі та інших країнах на відзначення миру та єдності на континенті святкується День Європи. День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС з 1985 року. Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р., «враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію», встановлено щорічно відзначати цей день у третю суботу травня. 8 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський передав заповнену анкету-опитувальник главі представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу, зазначивши, що це є одним з етапів до вступу у ЄС для нашої держави.

 

19 травня – День пам’яті жертв політичних репресій

Третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму. Після широкомасштабного вторгнення Росії терор і політичні переслідування стали моторошною реальністю для величезної кількості українців, чиї міста і села окупували війська агресора. День пам’яті жертв політичних репресій набуває для нас нового значення. Ціною надзусиль і багатьох життів Україна бореться не тільки за те, щоб звільнити свою землю від російських окупантів та відновити свій суверенітет. Вона бореться за те, щоб сталінські методи Великого терору не були інструментом політики у XXI столітті.


23 травня -- День героїв

Свято на честь українських вояків — борців за волю України. Це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. Передусім це свято лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, опришків, українських січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. День Героїв відзначають понад сімдесят років. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН, членів визвольного руху шестидесятників активістів Небесної сотні, воїнів АТО, захисників та захисниць України.

 

24 травня --День слов’янської писемності і культури

Згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі. Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. У ході суспільно-економічного і культурно-політичного розвитку різних українських земель тривало дальше зближення окремих регіонів і консолідація їхнього населення, що завершилося утворенням української народності, а потім і нації.Сьогодні, на культурному фронті триває щоденна боротьба з рашистами щодо збереження українських культурних матеріальних та нематеріальних цінностей!


24 травня -- Міжнародний жіночий день за мир і роззброєння

Жінки з більш ніж 40 країн підтримали ініціативу відзначати свято – Міжнародний жіночий день за мир і роззброєння. Метою свята є об'єднання жінок планети заради знищення насильства як методу розв'язання проблем, поширення ідеї гуманності та мирного співіснування, залучення держав, які перебувають у стані війни, до роззброєння.


25 травня -- День зниклих безвісти дітей

Зникнення дитини –  невимовна трагедія та горе для батьків та близьких. Коли дитина потрапляє у незнайоме місце та позбавлена зв’язку з рідними, виникають серйозні ризики для її життя та здоров’я, небезпека потрапляння у ситуації насильства, торгівлі та експлуатації. Україна вже вісім років потерпає від збройної агресії рф. В умовах війни збільшуються випадки зникнень дітей. Постійні обстріли, примусова евакуація, депортація, хаотичні переміщення, втечі, викрадення – не повний перелік факторів, які є каталізаторами цього явища. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну на гарячу лінію Уповноваженого звернулись 1164 особи щодо розшуку 1918 дітей. Переважно це діти з Донецької (зокрема м. Маріуполь), Київської та Харківської областей. За кожною цифрою стоїть доля дитини та її сім’ї, що крає серце. Повідомлення про знаходження та повернення кожного маленького українця є найбажанішим для його родини. Від небайдужості кожного з нас залежить доля дитини та найвища цінність – її життя!

 

27 травня  - 90 років від дня народження Петра Петровича Маха (1934–2011)

український письменник і публіцист

Мах Петро Петрович народився 25 травня 1934 року, село Корхів Білгорайського повіту Люблінського воєводства, Польща. У 1944 році сім'я внаслідок депортації опинилася в голодному Мелітополі Запорізької області, а в 1945 році переїхала на Волинь. Навчався у Підгаєцькій семирічці, у Луцькій середній школі № 1. Закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював журналістом, виїзним редактором львівського видавництва «Каменяр» по Волинській та Рівненській областях. Деякий час працював у газеті «Радянська Волинь». Петро Мах — член національної спілки письменників України (з 1963). Перший голова створеної у 1980 році Волинсько-Рівненської організації Спілки письменників України. Є автором поетичних, прозових та публіцистичних книг. Він — почесний професор Волинського державного університету імені Лесі Українки. Почесний громадянин Луцька (2013). Мах Петро Петрович помер 17 березня 2011року в м. Луцьку.


27 травня - 95 років з дня народження Романа Івановича Іваничука

український прозаїк

Рома́н Іва́нович Іваничу́к народився 27 травня 1929 року в с. Трач, Косівського повіту, Станиславівського воєводство, Польська Республіка тепер Косівський район, Івано-Франківська область. Навчався в початковій школі в рідному селі, з 1942 року в Коломийській гімназії. У 1948 р. вступив до Львівського університету на філологічний факультет. По закінченні у 1957 р. Львівського університету поїхав працювати учителем української мови і літератури у селище Щирець Львівської області. Продовжив писати, вступив до Спілки письменників УРСР. В літературі вважав своїми учителями Василя Стефаника, Михайла Коцюбинського та Ірину Вільде. У 1958 р. вийшла друком перша збірка новел «Прут несе кригу», яка принесла йому визнання. Член Спілки письменників України з 1960Р. У 1961 році переїхав до Львова. Від 1963 року працював редактором у відділі прози журналу «Жовтень» (до 1990 р.). У період Перебудови бере активну участь у національно-визвольному русі. У червні 1988 року на пропозицію Ігоря Мельника погодився очолити львівську філію Товариства рідної мови. У 1990 р. Роман Іваничук завідував відділом прози журналу «Дзвін». Навесні 1990 року обраний народним депутатом УРСР, брав участь у підготовці і проголошенні Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року і Акту про незалежність України 24 серпня 1991 року. Заслужений працівник культури України. Лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка, Літературної премії імені Андрія Головка, премії ім. Мазепи. Герой України (2009). Помер на 88-му році життя, вранці 17 вересня 2016 року у Львові 

 

28 травня -- Всеукраїнський день краєзнавства

28 травня у нашій державі відзначається Всеукраїнський день краєзнавства. Саме цього дня у 1925 році у Харкові відкрилася Перша Всеукраїнська краєзнавча конференція, у роботі якої брали участь краєзнавці з різних куточків України, було прийнято рішення про створення Українського комітету краєзнавства – предтечі сучасної Національної спілки краєзнавців України. Національна спілка краєзнавців України започаткувала це свято у 2017 році з метою поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу. Краєзнавство – явище дуже давнє. Першою українською краєзнавчою працею вважають «Повість минулих літ», а її автора – ченця Києво-Печерського монастиря Нестора – першим краєзнавцем. Російські окупанти повністю вивезли всі цінні експонати з краєзнавчого музею та Художнього музею ім. Куїнджі в Маріуполі (щонайменше 2000 одиниць зберігання), викрали історико-культурні цінності з Мелітопольського краєзнавчого музею, масово грабують вони фонди краєзнавчих і мистецьких музеїв, а також приватні колекції на Херсонщині. Праця краєзнавців України вкрай важлива нині – дослідження рідного краю, збереження історико-культурних надбань українського народу, виховання патріотизму у молодих поколінь, творення історії своєї держави!

 

29 травня -- Міжнародний день миротворців ООН

Кожного року 29 травня відзначається Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй. Міжнародний день миротворців ООН був проголошений рішенням Генеральної асамблеї цієї організації від 11 грудня 2002 року. Саме цього дня у 1948 році Рада безпеки ООН заснувала першу місію з підтримання миру. В Україні цей день був запроваджений указом президента "Про Міжнародний день миротворців" від 30 квітня 2003 року. Слід також зауважити, що, крім сьогоднішнього свята, Україна 15 липня також відзначає "День українських миротворців". Нинішні миротворчі операції ООН набувають усе складнішого і багатопланового характеру, їхня місія полягає у врегулюванні конфліктів у різних країнах. Часто вони беруть участь у завданнях з відбудови країн, у тому числі після конфліктів, що тривали десятиліттями. Українські миротворці входять до міжнародних місій із 1992 року. Перше завдання під егідою ООН з відновлення миру наші військові виконували на території колишньої Югославії.


31 травня --Всесвітній день без тютюну

31 травня у всьому світі проводиться міжнародна акція по боротьбі з курінням - Всесвітній день без тютюну, тобто день, вільний від тютюнового диму. Він був встановлений в 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Перед світовою спільнотою було поставлено завдання - добитися, щоб в XXI столітті проблема куріння тютюну зникла. ВОЗ цією акцією застерігає населення планети (курцями є більше половини всього чоловічого населення пла нети і близько чверті жіночого) від згубної звички - однієї з найбільш поширеніших епідемій за всю історію існування людства - никотиноманії, що стоїть в одному ряду з алкоголізмом і наркоманією. Існує вираз, що «крапля нікотину вбиває коня». Деякі учені вважають, що ця крапля здатна убити не одну, а трьох коней. Що ж до людей, то смертельна доза нікотину для людини - 50-100 міліграм. В Україні склалася особливо небезпечна ситуація щодо активного поширення тютюнопаління у молодіжному середовищі. За даними Європейського опитування учнівської молоді ESPAD, яке проводилося у 2007-8 рр. в нашій країні, 63% опитаної молоді хоча б один раз в житті курили сигарети, 55% респондентів вказали на те, що їм дуже легко купити сигарети (не дивлячись на закони, які забороняють продажу сигарет дітям до 18 років). Не менш небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. Саме воно спричиняє численні бронхіти, пневмонії, астми, серцево-судинні та неврологічні ускладнення. Слід враховувати також тісний зв'язок між курінням та наркоманією – серед споживачів наркотиків близько 85 % тих, хто вже мав чи має досвід паління. Останні наукові дослідження дають підстави стверджувати, що куріння вагітних жінок підвищує ризики розвитку наркотичної залежності у їхніх майбутніх дітей.


31 травня - 60 років від дня народження С. П. Махонюк (1964–2009)

майстриня народної вишивки

Світлана Петрівна народилися у сільській родині  у с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області 31 травня 1964 року. Та невдовзі переїхали на Волинь. Вишивати навчилися ще дітьми й присвятили цьому захопленню свої життя. Обох хвороба прикувала до інвалідних візків, однак не могла позбавити головного — волі до життя й відчуття краси. Вишивати навчалися  у Н. Горлицької. Учасниці обласних, всеукраїнських, зарубіжних мистецьких виставок від 1998. Персональна виставка у Кенштині (Польща, 2004), Луцьку (2005–2006), Червонограді (2008). В їхніх рушниках (понад 300), серветках і доріжках, вишитих за волинськими орнаментами і наповнених сучасністю, розкрито культуру Полісся. Роботи вражають композицією вишуканістю та вирішенням теми. Основа техніки – хрестик, занизування, виколювання, біле вирізування, гладь, мережка, штапівка, панама. Важливою деталлю низки рушників є стилізововані зображення, розміщені у центрі. Головні символи – бджілки, півники, солов’ї, голуби, коники, олені. Деякі вироби зберігаються у Волинському і Шепетівському краєзнавчих музеях, МЕХП (Львів), НМЛ (Київ). У полотнах Махонюків відображається їхній внутрішній світ, їхні радощі й смуток. Цікаво, що сестри завжди вишивали разом — кожна зі свого кінця рушника, що особливо їх зближувало. Вдвох придумували й орнаменти, малювали ескізи. Сестри Махонюк з 1992 р. були членами обласної творчої лабораторії для обдарованих інвалідів, стипендіати премії імені Гулевичівни, започаткованої Волинським Фондом культури (1993 р.). З 2004 року стали членами Національної Спілки майстрів народного мистецтва України. Переборюючи тяжку недугу, вони досягли найвищих висот у мистецтві, творили і творять справжні дива. І об’єднує їх надзвичайна сила духу, щирі і відкриті серця, любов життя, людей, краси рідної землі. Своїм особистим прикладом ці жінки вчили і вчать нас не боятись труднощів, достойно їх перемагати, цінувати і любити життя у всіх його проявах. Унікальність виставки полягає в тому, що всі ці роботи – жінок з особливими потребами і створені з любов’ю – до Бога, до родини, до людей, до України. Померла Світлана Петрівна Махонюк  03 жовтня 2009 р. в с. Овадне Володимир-Волинського району Волинської  області.

 

31 травня - 60 років від дня народження Г. П. Махонюк (1964–2017)

Заслужений майстер народної творчості України

Галина Петрівна народилися 31травня 1964 року  у с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області. Ця жінка — справжній самородок, котру знають далеко за межами її рідного краю. Галина Махонюк із села Овадне, що на Волині, – талановита вишивальниця, любов до ремесла якій передали бабуся й мама. Вишивка для неї — не просто хобі, а й справа життя та велика розрада. Змалку пані Галина вишивала разом зі своєю світлої пам'яті сестрою-близнючкою Світланою. Обох хвороба прикувала до інвалідних візків, однак не могла позбавити головного — волі до життя й відчуття краси. Заслужений майстер народної творчості України (2014). 1-а премія 1-го бієнале «Укр. рушничок» (Сімферополь, 2013). Персональна виставка у Луцьку (2005–06, 2015, 2017), Червонограді (2008), Бориславі (2010), Дрогобичі, Стрию (усі – Львів. обл.), Рівному (усі – 2011), Києві (2013), Ужгороді, Вінниці (обидві – 2015), Шепетівці, Нетішині (обидва – Хмельн. обл.), Корці (Рівнен. обл.; усі – 2016). Цікаво, що сестри завжди вишивали разом — кожна зі свого кінця рушника, що особливо їх зближувало. Вдвох придумували й орнаменти, малювали ескізи. У полотнах Махонюків відображається їхній внутрішній світ, їхні радощі й смуток. Сестри з 2004 року стали членами Національної Спілки майстрів народного мистецтва України. У 2007 році вийшов каталог "Нев'янучий сад», а в 2013 році в історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбулося відкриття виставки вишиваних рушників волинських майстринь «Нев’янучий сад», проведеної спільно з МГО «Волинське Братство». В 2014 році Галина отримала звання «Заслужений майстер народної творчості України». Дбайливо вишиті рушники – це маленькі історії з життя сестер, історії подій, вражень, настроїв – сумних і радісних, веселих і не дуже. Орнамент виведено так філігранно і витончено, з таким художнім смаком, що важко відвести погляд. Вони просто фантастичні! Присутні милувалися, дивувалися, захоплювалися, воістину причащалися красою і майстерністю. На жаль, хвороба на таланти не зважає. Невблаганна недуга забрала від нас Людей великого серця, високого патріотизму і надзвичайного Таланту. Проте пам’ять про них зберігається у вишитих квітах, ягодах, лебедях, оленях…Померла Галина Петрівна Махонюк 30

вересня  2017 р. в с. Овадне Володимир-Волинського району Волинської  області.

2 views0 comments

Comments

bottom of page