1 червня – Міжнародний день захисту дітей
Цей важливий день вкотре нагадує, про те, що потрібно робити все можливе задля забезпечення гідних умов життя, освіти й відпочинку для дітей, а також задля їхньої безпеки, надійного захисту дітей від насилля та експлуатації. Це свято покликане привернути увагу до проблем дотримання прав дітей — зокрема їхнього права на життя і свободу думки, можливості здобувати освіту. Офіційно Міжнародний день захисту дітей був заснований в листопаді 1949 року в Парижі під час засідання Ради Міжнародної демократичної федерації жінок, адже у повоєнні часи особливо гостро поставало питання збереження здоров’я та благополуччя дітей. А вже 1950-го року 1 червня це свято відзначали у 51 країні світу. 1959 року було ухвалено Декларацію прав дитини відповідно до Женевської декларації про права дітей — саме тоді було затверджено рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку. В Україні цей день відзначається із 1998 року.
1 червня – День підтвердження новорічної обіцянки
День підтвердження новорічної обіцянки – це особливий день, присвячений поновленню зобов’язань, взятих на початку року. Цей день щорічно відзначається 1 червня, і це можливість для людей поміркувати про свій прогрес у виконанні своїх новорічних обіцянок. Цей день нагадує про те, що прийняття рішень недостатньо, потрібно також дотримуватися їх втілення у життя. У День підтвердження новорічної обіцянки людей заохочують переглянути свої рішення та списки обіцянок й внести необхідні корективи, щоб допомогти досягти своїх цілей. Багато людей починають рік зі списку справ на рік, але з часом втрачають імпульс. День підтвердження обіцянок у Новому році дає можливість людям, які зійшли з шляху, втратили мотивацію, переглянути, проаналізувати або повернутися до виконання обіцяного. Покращення здоров’я, набуття нових навичок чи відмова від шкідливих звичок – що ви собі обіцяли? Цей день нагадує нам про те, що ніколи не пізно взяти участь у позитивних змінах. Витративши час на повторне зобов’язання та коригування цілей, якщо це необхідно, можна збільшити свої шанси на успіх і досягти того, що задумали зробити на початку року.
4 червня – День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
З 2021 року рішенням Верховної Ради України 4 червня запроваджено державний пам’ятний день – День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Верховна Рада України, враховуючи той факт, що на території Донецької, Луганської та інших областей із 2014 року внаслідок збройної агресії Російської Федерації та інших дій країни агресора проти України загинуло щонайменше 240 дітей, незважаючи на те, що Україна, як і більшість держав світу, докладає максимум зусиль для того, щоб діти не піддавалися дискримінації, яка, зокрема, посилюється в умовах кризових ситуацій та під час збройних конфліктів, враховуючи рішення Генеральної асамблеї ООН, яка, під егідою ООН, заснувала Міжнародний день дітей - безневинних жертв агресії і постановила відзначати його 4-го червня кожного року».
5 червня – Всесвітній день охорони
навколишнього середовища
Щороку 5 червня світова громадськість відзначає Всесвітній день навколишнього середовища (World Environment Day). Головна мета свята — стимулювати активну діяльність світового співтовариства, спрямовану на збереження балансу в природі та навколишньому середовищі. Вибір цієї дати обґрунтовано тим, що саме в цей день відкрилася Конференція ООН із проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972), за результатами якої створено Програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. На конференції були присутні повноважні представники 113 держав світу. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. У 2000 р. в цей день розпочато програму ООН “Тисячоліття довкілля – приступити до дій”. Програма є ще одним нагадуванням людству про його роль в охороні довкілля. Давайте згадаємо, що ми всі живемо на одній планеті і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому з такої прекрасної нагоди зробимо хоча б один крок на покращення стану довкілля. Кожен для себе повинен знайти шляхи, для покращання навколишнього середовища. Можливо, хтось прибере сміття в своєму дворі, а дехто просто не залишить слідів свого перебування на природі. Але разом ми зробимо навколишнє середовище кращим, і надалі не забуватимемо про його охорону та збереження природних скарбів. Саме від нас залежить наше майбутнє!
7 червня - 70 років від дня народження
О. Г. Потурая (1954–2015)
український поет, публіцист і прозаїк
Олег Гнатович Потурай народився 7 червня 1954 в селі Бортнів Іваничівського району Волинської області - український поет, прозаїк, перекладач і журналіст. Мешкав у Луцьку. Член НСПУ, НСЖУ.
1971 року з золотою медаллю закінчив Поромівську середню школу. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1971-76).
1976-81 — кореспондент газети «Вільна Україна», «Ленінська молодь» (Львів).
1981-85 — заступник редактора, райгазета «Колос» (смт Іваничі, Волинської області).
1987-91 — редактор, райгазета «Ленінським шляхом» (м. Ківерці, Волинської області).
1991-95 — видавав власну газету.
1995-97 — головний редактор, міська газета «Луцький замок».
З 09.1997 працював у газеті «День», власний кореспондент в місті Луцьку. Вів питання політики у газеті «Волинські губернські відомості». Займався політичним аналізом у створеному ним же Волинському центрі політичних досліджень. Від березня 2008 до липня 2012-го працює власним кореспондентом всеукраїнської газети «Селянська правда» по Волинській та Рівненській областях. Від березня 2012 до квітня 2015 очолював Волинську обласну організацію НСПУ. Помер у Луцьку 6 вересня 2015 року. Поховали його 7 вересня у рідному селі Бортнів.
Автор книжок віршів: «Малюнки на асфальті» (Львів, в-во «Каменяр», 1985),
«До сходу сонця» (Луцьк, в-во «Надстир'я», 1991), «Присмерок» (Луцьк, в-во «Надстир'я», 1994), «Ліхтар у закутку» (Луцьк, в-во «Терен», 2005). У 2009 році видав книгу сатири «Бакс, ату!».
Відзнаки: лауреат обласної журналістської премії «Найкраще перо року» (1990).
Джерело: https://www.wikidata.uk-ua.nina.az
7 червня - Всесвітній день турботи
Всесвітній день турботи – це глобальна ініціатива, спрямована на популяризацію доброти, співчуття та співчуття до інших. Цей день відзначається щороку 7 червня і закликає людей проявляти прості вчинки доброти щодо оточуючих. Незалежно від того, чи це допомога літньому сусідові з продуктами чи волонтерство в місцевій благодійній організації, Всесвітній день турботи нагадує нам усім про важливість виявляти любов і підтримку тим, хто її потребує. Метою Всесвітнього дня турботи є не лише поширення доброти в наших громадах, а й надихнути людей зробити турботу частиною свого повсякденного життя. Пропагуючи емпатію та співчуття до інших, ми можемо створити більш інклюзивний та доброзичливий світ для кожного. Це може бути через маленький жест чи через більший вчинок доброти, Всесвітній день турботи нагадує нам усім, що ми маємо силу зробити позитивні зміни в житті людей навколо нас. В Україні турботи сьогодні потребуть усі: починаючи від беззахисних тваринок у притулках, дітей та переселенців до наймужніших воїнів на фронті та втомлених волонтерів. Українці, попри втому та виснаження від війни, продовжуть піклуватися про наших захисників, про ветеранів, переселенців, поранених та постраждалих, наляканих діток у бомбосховищах. Волонтери щоденно організовують турботу про наших воїнів: збирають і передають усе, чого потребують наші воїни. Населення активно підтримує такий рух, бо це наближає перемогу. Сьогодні українці – це велика родина. Вже, мабуть, кожен з нас може розказати про чужу людину, що стала ріднішою за рідних. Доброта та щирість нас об’єднують та ведуть до перемоги. Турбота про себе – це теж внесок у перемогу, щоб бути в ресурсному стані та здатним допомагати іншим, важливо берегти себе. По можливості, турбуйтесь про свої базові потреби, не допускайте виснаження, приймайте допомогу від інших. Щоденний внесок у збільшення доброти у світі кожним – це вже перемога добра.
9 червня – День друзів
9 червня багато країн відзначають міжнародний день друзів. Дружба -найнеобхідніше для життя, оскільки ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якщо б він мав усі інші блага. Друзі – це незамінна частина нашого життя. Поняття дружби в психології передбачає саморозкриття, бажання ділитися власними думками, ідеями, проте з різними людьми людина відкривається в різній мірі залежно від близькості відносин. Дружба – це результат постійної праці. Регулярне спілкування, взаємна допомога, підтримка зміцнюють дружбу. Дружба – це соціальний простір, у якому люди ставляться один до одного приязніше, доброзичливіше, сердечніше, ніж до тих, які перебувають поза цим простором. Психологія дружби визначає основні правила. Переше з них обмін – друзі прагнуть ділитися інформацією, досягненнями, здобутками, новинами. Завжди готові надати моральну підтримку, приходять на допомогу в найскладніших ситуаціях. Інтимність – ця особливість включає наявність довіри до друзів, впевненість в їх надійності. Виникає почуття відданості, відповідальності по відношенню до друзів, бажання зберігати таємниці. Варто підвищувати рівень розвитку своєї особистості, щоб бути хорошим другом, вчитися розуміти, відчувати інших людей, їх переживання, радість і біль. Дружба з точки зору психології передбачає особливе ставлення – один стає винятковим, єдиним, неповторним. В цьому полягає особлива моральність, бажання виділяти людини і приділяти їй особливу увагу, підкреслюючи цінність відносин. Наявність справжніх друзів – основа щасливого життя, а їх відсутність веде до зниження самооцінки, почуття самотності і безнадії. Людина може знайти у світі рідні душі, якщо прагне до цього, вміє спілкуватися і створювати дружні, відкриті, довірливі стосунки.
Джерело: https://molod-sport.khm.gov.ua
9 червня – День працівників текстильної
та легкої промисловості
Професійне свято працівників галузі легкої промисловості встановлене Указом Президента України № 285/94 від 09 червня 1994 року. Українське виробництво постійно розвивається та удосконалюється. З’являється багато нових національних брендів, що складають конкуренцію іноземному виробництву. Саме завдяки активному розвитку галузі, все більше українців обирають товари вітчизняного виробника. Легка промисловість є однією з найважливіших у виробництві непродовольчих товарів. Вона має тісні зв’язки з харчовою, хімічною промисловістю, сільським господарством і машинобудуванням. Її продукція задовольняє потреби населення в найнеобхідніших товарах: одяг, взуття, галантерея, вироби зі шкіри, хутро, посуд, іграшки, сувенірна продукція тощо.
13 червня - 90 років від дня народження
В. С. Ревухи (1934–1995)
український письменник, перекладач, публіцист, громадський діяч
Народився 1934 році в с. Богутичі на Холмщині. Дитяча пам’ять добре закарбувала жахливі події 1938 року, коли «кракуси» нищили наші храми, намагалися шляхом пацифікації перетворити православних українців у католиків. У 1944 році поляки вбили його батька. З матір’ю та братом опинився на Волині в 1939 р., навчався у Береській семирічці, Хорохоринській десятирічці. Упродовж 1952—1957 років закінчив факультет романо-германської філології Харківського університету. Працював викладачем німецької мови у школах та педучилищі м. Луцька, на Луцькому загальнонауковому факультеті Львівського університету ім. Івана Франка, на кафедрі англійської філології Луцького педінституту, був доцентом кафедри німецької філології ВДУ ім. Лесі Українки. Лауреат літературно-мистецької премії ім. А. Кримського. Поет, перекладач, літературознавець. Починаючи з 1977 року, Віктор Семенович вів значну перекладацьку роботу. Серед них – понад 20 романів, повістей, збірок оповідань, новел і поезій, які він переклав з німецької, польської, російської, осетинської, литовської мов на українську. Перу Віктора Ревухи належить низка публіцистичних статей («Повернення святині» – про ікону Холмської Богородиці, «Празник Турковицької Божої Матері», «Нищення церков на Холмщині»), переклад з польської Е. Місила «Депортація українців. Він також автор статей літературознавчого характеру, твори на педагогічну тематику. У 70—90-их роках його переклади виходили в світ у видавництвах «Молодь», «Каменяр», «Дніпро», «Український письменник», Політвидаві, в журналі «Всесвіт» та інших виданнях. Він писав вірші на патріотичні теми. Брав участь в установчій конференції холмщан у Львові, очолив оргкомітет у справі утворення такого ж товариства на Волині. 18 листопада 1990 року на установчій конференції в Луцьку було утворено Волинське громадсько-культурне товариство «Холмщина», першим головою якого обрали Віктора Семеновича. У 1991 році Віктора Ревуху прийняли до Національної спілки письменників України, а в 1994 він став лауреатом літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського. Віктор Ревуха був делегатом двох з’їздів Товариства української мови імені Т. Шевченка «Просвіта», Першого установчого з’їзду письменників України, форуму інтелігенції України, Конгресу українців, що мешкають на території колишнього СРСР, установчого з’їзду Всенародного руху України, Всесвітнього форуму українців, на якому виступав з промовою. Його обирали членом Координаційної ради Конгресу національно-демократичних сил Волині, Координаційної політичної ради при облдержадміністрації, заступником голови луцького міського товариства «Просвіта». Віктор Семенович самовіддано працював як перекладач, педагог, громадський діяч, турбувався про українську мову, про зміцнення демократичних засад в Україні. патріот України, вірний син Холмщини. Помер 20 лютого 1995 року. Похоронений на міському цвинтарі в с. Гаразджа.
13 червня - 150 років від дня народження
Марка Черемшини (Івана Юрійовича Семанюка) (1874-1927)
український прозаїк
Народився Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк 13 червня 1874 року у селі Кобаки Косівського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківщина). Батько навчив Івана любити добро й ненавидіти зло, призвичаїв до читання книжок. А ще подбав, щоб слабкуватому хлопчині не довелося переживати мужицьку недолю і на восьмому році життя записав хлопця до сільської школи. На прохання батька управитель сільської школи О. Казиєвич підготував малого Івана до вступу до Коломийської гімназії. У гімназії юнак виступає з доповідями про Т. Шевченка, творчість якого відіграла величезну роль у формуванні майбутнього письменника. Черемшина був не тільки незрадливо люблячим прихильником Шевченка, а й глибоким знавцем і популяризатором його творів. У 1896 році І. Семанюк закінчив гімназію. Поїхав до Відня поступив в університет на юридичний факультет. 9 жовтня 1901 року Черемшина закінчує університетський курс, 17 липня 1906 року одержав диплом доктора права і виїхав у гуцульське містечко Делятин, де обійняв посаду помічника адвоката. У 1912 році відкриває власну адвокатську канцелярію у Снятині. Після розпаду Австро-Угорської імперії та поразки української революції західноукраїнські землі опинилися під владою польської шляхти. Переконаний у тому, що молоде, завзяте, загартоване покоління українців виборе кращу долю для України, Черемшина закликає молодь згуртуватися в один народ. Твори Черемшини стають популярними в усій Великій Україні. Помер 25 квітня 1927 року Марко Черемшина, похований у Снятині. Глибинні політичні і соціальні процеси, характерні для життя галицького села початку ХХ ст., знайшли особливо яскраве відображення в останній посмертній збірці «Верховина» (К., 1929), просякнутій ідеями відродження України.
13 червня - День визволення Маріуполя від російських окупантів
13 червня відзначається День звільнення Маріуполя від російських окупантів у 2014 році. Блискавична операція з очищення міста від проросійських терористів тривала декілька годин і обійшлася без жертв серед українських військових та мирного населення. Свято було встановлене та вперше відзначено у 2016 році. 13 квітня сепаратисти напала на учасників проукраїнського мітингу. 24 квітня сепаратисти здійснили другу спробу захоплення Маріупольської міської ради. Сутички в місті відновилися 3 травня. 6 травня проросійські бойовики покинули будівлю міської ради. Наступного дня, 7 травня, тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що Маріуполь повністю очищений від сепаратистів. Однак, 9 травня бойовики вчинили спробу захопити міське управління внутрішніх справ, напали на покинуту військову частину на проспекті Нахімова. 10 травня керівництво АТО прийняло рішення вивести підрозділи Нацгвардії з Маріуполя аби зменшити напругу у місті. Рішення про проведення спецоперації по звільненню Маріуполя було прийнято 12 травня на нараді в МВС України. Звільнення Маріуполя здійснювалося силами спецбатальйону “Азов”, двох рот батальйону “Дніпро-1”, 1-шої бригади Національної гвардії та 79-ї окремої аеромобільної бригади. Штурм міста розпочався близько п’ятої години ранку 13 червня. Ключовою ціллю українських підрозділів була будівля банку на вулиці Грецькій, де була штаб-квартира проросійських терористів. У ході зачистки цей та інші опорні пункти бойовиків були ліквідовані. Над будівлею міської ради замайорів український прапор. Ніхто з мирних жителів Маріуполя під час спецоперації не постраждав.
Джерело: https://unn.ua/news/13-chervnya-den-zvilnennya-mariupolya-vid-rosiyskikh-okupantiv-u-2014-rotsi
13 червня - День швейної машинки
3 червня 1790 року була запатентована конструкція швейної машини для пошиття вітрил та шкіряних виробів. Саме цю дату обрали для святкування Дня швейної машинки. Свято нерозривно пов’язане з історією появи швейної машинки, що ознаменувала початок революції в текстильній промисловості та стала для багатьох господинь обов’язковим інвентарем у будинку. Було дуже багато спроб створити машинку, яка б шила все: від хутра до мережива. В 1845 році американському механіку Еліасу Хоу вдалося створити першу практично нинішню швейну машинку, що давала подвійний шов та 300 стібків у хвилину! Отож батьківщиною швейної машинки вважається Америка. Саме в Америці вона пройшла свою еволюцію, явивши світу механіка, винахідника, підприємця Айзека (Ісаака) Зінгера. Зінгер дав машинці друге життя, ввівши її в гігантську індустрію, що процвітає вже більше століття! Цей тип машинок «Singer» можна зустріти і зараз. Вони шиють і до сих пір! Позаминуле століття було справжнім бумом з випуску швейних машинок. І досі існують фірми «Pfaff»,«Veritas», «Kaizer». 1997 року фірма «Singer» викупила фірму «Pfaff» і стала світовим лідером з виробництва промислових швейних машин. Ось така історія швейної машинки.
15 червня - День захисту людей похилого віку
15 червня світ відзначає День захисту людей похилого віку, або як ще його називають Всесвітній день поширення інформації про зловживання відносно літніх людей. Подія була запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 2011 році. Цей день має на меті привернути увагу світової спільноти до незахищеності людей похилого віку, жорстокості щодо них та забезпечити даній категорії громадян виконання їх прав та свобод нарівні з усіма членами суспільства. Людей похилого віку часто дискримінують за віковою ознакою, проте не варто забувати, що саме завдяки ним в нас є наше життя та добробут. На відміну від всіх, саме люди похилого віку володіють величезний життєвим та професійним досвідом. Всесвітня організація Охорони здоров’я розробила спеціальну класифікацію похилих людей, згідно з якою громадяни у віці 60-74 роки називають літніми, 75-89 – старими, а люди, вік яких перескочив позначку 90 років вважаються довгожителями. У суспільстві ж прийнято до категорії літніх людей відносити тих, хто вийшов на пенсію. Проте це дуже загальний показник, адже чоловіки виходять на пенсію пізніше, ніж жінки. До того ж межі пенсійного віку в різних країнах суттєво відрізняються.
Джерело: https://visitukraine.today/uk/blog/2089/world-elderly-day-why-you-should-take-care-of-yourself
16 червня - Міжнародний день батька і
День батька в Україні
Вперше свято, присвячене батькові, було відзначено у Сполучених Штатах Америки у 1910 році. Ініціативу провести такий день висловила Сонора Смарт Додд з міста Спокан у Вашингтоні, яка бажала вшанувати свого батька, який самостійно виховав шістьох дітей. Вона запропонувала встановити дату свята на день народження свого батька, 5 червня. Проте пізніше день святкування було перенесено спочатку на 19 червня, а потім встановлено "плаваючу" дату - третю неділю червня. У 1966 році День батька став національним святом у США. Згодом інші країни приєдналися до святкування у третю неділю червня. Офіційно свято в Україні затвердили у 2019 році. В Україні це свято було започатковано з метою висловлення подяки представникам сильної статі, які добросовісно та самовіддано дбають про своїх дітей. Головною метою свята є "створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім'ї" і визнання ролі батьків у вихованні дітей. У час війни особливо хочеться подякувати нашим татам за щоденну турботу, ніжність і захист. І показати, як сильно ми цінуємо та любимо їх.
17 червня - 100 років від дня народження
Володимира Івановича Ладижця (1924-1991)
український поет, прозаїк
Народився 17 червня 1924 року в селі Харківці Остропільського району на Хмельниччині в селянській родині. Подальша доля Володимира Ладижця так чи інакше пов’язана з Карпатським краєм. Тут, у мальовничому місті над Ужем, протягом багатьох років він працював на редакторсько-видавничій роботі, головним редактором Закарпатського обласного книжково-газетного видавництва, був відповідальним секретарем Закарпатської організації Спілки письменників України. Писав вірші для дітей та оповідання. Володимир Ладижець працював і як перекладач. Творчість В. Ладижця – для читачів усіх поколінь. Його вірші завчає напам’ять мале дитя, його оповідання читають школярі, романами захоплюються дорослі. Лауреат премії ім. Лесі Українки за збірки дитячої поезії „Ластівки з Карпат”, „Орлиный дом” (1985). Твори В. І. Ладижця є частиною золотого фонду української літератури, а його громадська діяльність і активна громадська позиція – зразком вірного служіння Україні. Помер Володимир Ладижець 22 листопада 1991 р., похований на пагорбі Слави цвинтаря Кальварія в Ужгороді.
20 червня - Всесвітній день Wi-Fi
Розвиток технології передачі інформації радіоканалом (Wi-Fi) розпочався у 1990-х роках. Перші пристрої випустили у 2000 році. Бездротовий інтернет-зв’язок набрав популярності, тому що це зручно (немає потреби у кабелях), дозволяє користуватись кільком людям одночасно, надає доступ до мережі в будь-якій країні та в місцях відсутності стільникового зв’язку, на відміну від мобільного інтернету. Метою Всесвітнього дня Wi-Fi є привернення уваги суспільства до розв’язання проблеми відсутності бездротового швидкісного підключення в різних країнах (близько 4 мільярди людей на планеті не мають доступу до інтернету), викорінення цифрової нерівності, залучення до розвитку технологій.
20 червня – Всесвітній день біженців
Всесвітній день біженців проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Щорічно, 20 червня, Організація Об’єднаних Націй, Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та громадянські спільноти у всьому світі проводять заходи, щоб привернути увагу громадськості до мільйонів біженців та внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути свої будинки через війни, конфлікти та переслідування. Всесвітній день біженців відзначається більш ніж у 100 країнах, у тому числі в Україні.
Джерело: https://www.unhcr.org/ua
21 червня - 65 років від дня народження
Галини Костянтинівни Вдовиченко (1959)
український прозаїк, журналістка
Народилася Галина Вдовиченко 21 червня 1959 року в казковій Лапландії – на Кольському півострові за Полярним колом, у містечку на кордоні з Норвегією. Навчалась у школах Івано-Франківська, Надвірної, Рави-Руської, Москви, постійно бувала у бабусі з дідом у селі Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, на батьківщині батька. Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Нині працює заступником головного редактора газети «Високий Замок». Мешкає у Львові. Перша вийшла 2008 року, і відтоді світ побачили п’ять романів для дорослих і чотири дитячі книжки («Ліга непарних шкарпеток», «Мишкові Миші», «36 і 6 котів» і «Засинай. Прокидайся»). 2017 — відзнака «Золотий письменник України». Галина Вдовиченко - одна з найуспішніших українських сучасних письменниць, автор відомих українських романів і дитячих книг, яка займається письменством протягом 10 років. Вона - впевнена в собі, сильна жінка, але при цьому світла і м'яка, як і її історії.
22 червня – День скорботи і вшанування
пам’яті жертв війни в Україні
Українці, які пережили Другу світову, добре пам’ятали, скільки горя та втрат можуть завдавати бойові дії. Саме тому завжди повторювали своїм дітям і онукам, що все можна виправити, тільки б не було війни. Однак, сьогодні війна знову прийшла на територію України. На нашу землю падають ракети, а через ворожі обстріли обриваються людські життя. Усе повторюється. Тільки загарбники інші – рашисти. Українські воїни ведуть боротьбу за кожний сантиметр рідної землі. Ми обов’язково переможемо і все відбудуємо. Однак, завжди будемо пам’ятати всіх тих, у кого війна жорстоко забрала життя.
Вічна пам’ять!
24 червня - 100 річчя з дня народження
Богдана Чалого
український поет
Народився український письменник Богдан Чалий 24 червня 1924 року в Києві у родині лікарів. Ранні роки провів у місті Заслав (тепер – місто Ізяслав Хмельницької області). У 1941 році Богдан Чалий з відзнакою закінчив Бишівську середню школу Київської області і поїхав на екскурсію до Канева, де його застав перший день війни. Батьки-лікарі одразу були мобілізовані на фронт, а юнака направили на навчання до Орджонікідзенського піхотного училища. У 1942 році він вже брав участь у бойових діях, був поранений. Після одужання повернувся на фронт. Писав статті та вірші до армійських газет. Після демобілізації закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював завідувачем відділу у редакції газети «Зірка», літпрацівником газети «Молодь України». Від 1951 року і наступні 23 роки Б. Чалий був головним редактором журналу «Барвінок». Також був секретарем правління Спілки письменників України. Писав книжки про сучасність і на історичні теми, книжки про свою рідну землю і про зарубіжні країни. Віршам і прозі Б. Чалого властиві казковість, романтичність і водночас живий зв’язок з реальністю навколишнього світу. Помер Богдан Йосипович Чалий 20 травня 2008 року в Києві. Похований в селі Рудики під Києвом.
Джерело: https://biblioteka.volyn.ua
26 червня – Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом
Щорічно 26 червня, починаючи з 1987 року, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН у всьому світі відзначається Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом з метою створення міжнародного суспільства, вільного від зловживання наркотиками. Генеральна Асамблея ООН визнає, що, незважаючи на зусилля міжнародної спільноти, світова проблема наркотиків, як і раніше, залишається серйозною загрозою для здоров’я і безпеки населення, особливо молоді. За оцінками ООН, число осіб, що вживають наркотики, на даний час складає не менше 185 млн. чоловік. Щорічно в результаті вживання наркотиків гинуть близько 200 тисяч людей. Наркоманія знаходиться на шостому місці в списку найбільш поширених причин смерті осіб віком 15-49 років. Наркоманія залишається важливою соціальною і медичною проблемою, оскільки наслідки цього явища мають згубний вплив на все суспільство.Основна мета профілактики наркоманії є формування у населення і, особливо, у молоді активної життєвої позиції неприйняття вживання наркотиків. Велике значення має організація дозвілля підлітків, створення умов, що забезпечують корисне проведення вільного часу. Не менше значення мають установи культури, які виховують духовність людини, впливають на її інтелект і емоції, мислення і свідомість.
28 червня – День Конституції України
Конституція – Основний Закон України. Прийнята в 1996 році, вона стала відображенням засад та основоположних принципів суверенної держави Україна, незалежність якої була визнана міжнародною спільнотою. Згодом світове співтовариство назвало нашу Конституцію однією з найдемократичніших у світі.Конституція закріпила основи державного ладу незалежної України. Вона стала важливим кроком у забезпеченні прав і свобод людини та громадянина. Це ті цінності, за які ми зараз боремось.
З Днем Конституції!
29 червня - 175-річчя з дня народження Олени Пчілки
українська поетеса, прозаїк, драматург, літературний критик
29 червня Україна відзначає 175-річчя від дня народження Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач) – української письменниці, меценатки, перекладачки, етнографині, фольклористки, члена-кореспондента Всеукраїнської академії наук, матері всесвітньовідомої Лесі Українки, сестри професора Михайла Драгоманова. Постанова Верховної Ради України від 21.12.2023 №3536-ІХ «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках», де зазначено: з метою консолідації та формування історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв, Олена Пчілка буде вшанована на державному рівні, як видатна особистість. Народилась Олена Пчілка 17 червня 1852 року. Навчалась в Київському «образцовому пансіоні благородних дівиць». В 1868 р. вийшла заміж за П. Косача. Ольга Петровна Косач, писати почала по українськи під впливом М. П. Старицького – переклала кілька казок Андерсена. Жила в Києві, видавала і редагувала часопис «Рідний край» і «Молоду Україну». Діти, племінники займали значне місце у житті Олени Пчілки: "Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна", — неодноразово повторювала вона. Живучи на Волині, записала багато українського етнографичного матеріялу. Працювала в Києві разом з іншими над українським словником. На Волині зібрала багато узорів і видала альбом їх, під назвою «Український народний орнамент». Це й була перша видана її праця (1876 р.). «Українські узори» вийшли вже третім виданням. Твори свої Олена Пчілка друкувала в «Зорі», в альманахах: «Перший Вінок». В своїх оповіданнях Олена Пчілка малює життя української інтелігенції другої половини 60-х і 70-х років, і пробудження в ній національної самосвідомості. В 1880 році вона видала «Співомовки Руданського». В 1884 р. написала драму в 4-х діях «Світова річ». В 1886 р. видала вона збірник своїх поезій під назвою «Думки мережанки». Під час заборони української літератури була співробітницею часописів, що видавались українцями російською мовою. Все своє життя Олена Пчілка присвятила справі розвитку української культури, відродженню української нації. Їй судилось пережити чоловіка і двох дітей – Михайла і Лесю. В останні роки життя, коли почалися сталінські репресії проти української інтелігенції, Ольга Петрівна Косач зазнала переслідувань. Олена Пчілка пішла з життя 4 жовтня 1930 року в Києві.
Comments