Урок 1. Система технічного обслуговування.

Після вивчення цієї теми ви будете

знати:

· як поділяють автомобільну транспортну систему;

· систему технічної експлуатації;

· що являє собою технічне обслуговування автомобілів;

· режими технічного обслуговування

вміти:

· розрізяти роботи передбачені системою технічного обслуговування ДТЗ

( дорожніх транспортних засобів)

· застосовувати елементи системи технічної експлуатації

Автомобільний транспорт — складна система, найменшою організаційною структурною одиницею якої є експлуатаційне автотранспортне підприємство, що розглядається у взаємодії зі спеціалізованими автообслуговуючими й авторемонтними підприємствами. Дослідження ефективності роботи всього автотранспорту можна спростити, обмежившись вивченням властивостей експлуатаційного підприємства та автообслуговуючого й авторемонтного підприємств як найпростішої автомобільної транспортної системи.

Автомобільну транспортну систему можна поділити на функціональні самостійні системи:

· комерційну експлуатацію автомобілів;

· технічну експлуатацію автомобілів;

· ТО і ремонт автомобілів.

Кожній із названих систем властивий свій процес функціонування. Взаємозв'язок цих процесів визначається спільною метою і наявністю одного об'єкта експлуатації — автомобіля, який у кожній функціональній системі розглядається під своїм кутом зору. Керування процесами функціонування системи визначається відповідними стратегіями: комерційної експлуатації, технічної експлуатації і ТО та ремонту.

Стратегія експлуатації — сукупність правил, які забезпечують керування відповідним процесом експлуатації.

Комерційна експлуатація забезпечує використання автомобілів за прямим призначенням. Усі стратегії тісно пов'язані з нею.

Розгляд автомобільного транспорту як автомобільної транспортної системи дає змогу визначити її ієрархічну структуру, виявити сукупність процесів, що відображають функціонування її підсистем, і підготувати необхідні умови для формалізації процесів технічної експлуатації, ТО і ремонту.

Система технічної експлуатації автомобілів охоплює підсистеми: організації дорожнього руху, керування автомобілем, організації зберігання справних ав-томобілів і надання технічної допомоги автомобілям на лінії.

Отже, система технічної експлуатації автомобілів— сукупність автомобілів, засобів організації дорожнього руху, водіїв, положень і норм, які визначають вибір і підтримування найвигідніших режимів роботи агрегатів автомобілів, а також підтримування і відновлення втраченої працездатності автомобілів у процесі виконання транспортної роботи.

Система ТО рухомого складу автомобільного транспорту охоплює сукупність взаємопов'язаних засобів, документації ТО та виконавців, потрібних для підтримування і відновлення якості виробів, що входять до цієї системи.

Технічне обслуговування— комплекс операцій (або операція) для підтримування працездатності (або справності) рухомого складу при використанні за призначенням, очікуванні, зберіганні й транспортуванні.

Між групами операцій може бути різне співвідношення залежно від прийнятого критерію оптимальності та методу проведення робіт. Однак у будь-якому разі основна вимога, що ставиться до ТО автомобілів, полягає в тому, щоб при обмежених затратах праці й коштів забезпечити виконання поставленого завдання в потрібний момент.

При розробці методів ТО автомобілів основну увагу приділяють плановим профілактичним роботам. Правильно організована профілактика сприяє зменшенню кількості відмов і несправностей, збільшує термін служби автомобілів.Проте на здійснення профілактичних заходів затрачається певний фонд часу, і чим більші затрати часу, тим гірші показники використання автомобільної техніки. Для здійснення профілактики сучасних автомобілів потрібні великий штат спеціалістів і дороге устаткування, що збільшує експлуатаційні витрати. Тому питанням правильної організації та виконання профілактичних на автотранспортних підприємствах (ВАТ АТП) має приділятись якомога більше уваги. Це дасть змогу забезпечити економну експлуатацію автомобільної техніки.

При формуванні системи ТО і ремонту рухомого складу головну увагу звертають на режими ТО (кількість видів обслуговування, періодичність, перелік і трудомісткість робіт). При цьому керуються такими принципами: кількість видів ТО має бути мінімальною, вищі номери обслуговування мають охоплювати номенклатуру робіт нижчих, треба уникати непотрібних розробок і регулювань спряжених пар, передбачати можливість механізації та автоматизації профілактичних робіт.

Режими ТО розробляють для кількох типових умов експлуатації автомобілів. Перевіряють їх у конкретних умовах експлуатації за критеріями, що дають змогу встановити відповідність вибраних режимів ТО дійсно необхідним. Основними критеріями оцінювання є експлуатаційна надійність, трудомісткість ТО, витрати на виконання ТО на 1000 км пробігу та ефективність ТО.

Експлуатаційну надійність автомобілів визначають за середнім значенням коефіцієнта технічної готовності, трудомісткість ТО — за хронометражними спостереженнями, а затрати — за експериментальними даними в реальних умовах експлуатації автомобілів.

Ефективність (л) ТО автомобіля визначають як відношення кількості відмов n ТО , виявлених у процесі профілактики, до кількості зареєстрованих відмов у процесі експлуатації автомобіля:

h= n ТО / ( n ТО + n ) ,де

n — кількість відмов, що виникли між черговими ПР.

Режими ТО автомобілів коректують у період державних та експлуатаційних випробувань (перший етап), у перші одиндва роки підконтрольної експлуатації спеціально виділеної групи нових автомобілів — в умовах ВАТ АТП (другий етап) і в процесі експлуатації автомобілів (третій етап).

Перший етап — це початок практичної перевірки й уточнення початкових режимів ТО автомобілів. Протягом усього періоду збирають і аналізують інформацію про відмови і несправності автомобілів, уточнюють показники їхньої надійності, визначають доцільність і необхідність виконання нетипових робіт, уточнюють обсяг і періодичність виконання типових робіт і структуру форм ТО автомобілів.

На другому етапі автомобілі мають обслуговуватись з більшою періодичністю і скороченим (порівняно з рештою парку цього типу автомобілів) обсягом виконання профілактичних робіт. Статистичну інформацію про надійність автомобілів збирають так само, як і на першому етапі.

Третій етап — систематичне коректування режимів ТО автомобілів у про­цесі їх експлуатації. Основою для коректування режимів ТО є досвід експлуа­тації автомобілів і дані про відмови і несправності, виявлені в процесі ТО.

Коректування режимів ТО передбачає такі роботи:

· збирання статистичної інформації про відмови і несправності автомобілів;

· якісний аналіз виявлених відмов і несправностей;

· розрахунок надійності агрегатів, які впливають на безпеку руху автомобіля (за найбільш небезпечними відмовами і несправностями); оцінка показників надійності;

· розробка переліку змін у дію­чих режимах ТО і рекомендацій для удосконалення їх;

· перевірка нових режимів ТО автомобілів на обмеженій кількості їх за допомогою проведення підконтрольної експлуатації за спеціальними програмами;

· остаточне доопрацювання режимів ТО і впровадження їх для всього парку автомобілів цієї моделі, що експлуатуються.

На автомобільному транспорті прийнято планово-запобіжну систему ТО рухомого складу. Основні принципи її визначені чинним Положенням про ТО і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. Відповідно до Статуту автомобільного транспорту Положення обов'язкове для всіх організацій і підприємств автомобільного транспорту, для організацій і підприємств автомобільної і суміжних галузей промисловості щодо забезпечення установлених нормативів і взаємодії з експлуатаційними та ремонтними організаціями і підприємствами автомобільного транспорту.

У Положенні визначено основні напрями взаємодії, завдання і відповідальність організацій і підприємств автомобільного транспорту, промисловості - ремонтного виробництва щодо забезпечення високої надійності рухомого cкладу і зменшення витрат на ТО.

Наприклад, одним із завдань автомобільної промисловості є безпосередня участь в освоєнні нових моделей, промислові підприємства мають своєчасно забезпечувати автотранспортні підприємства технічною документацією, зразками нестандартизованого устаткування, оснастки, спеціального інструменту, запасними частиами й експлуатаційними матеріалами, потрібними для організації ТО.

Це Положення визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів, і його дія поширюється на юридичних та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) незалежно від форм власності.

Мета технічного обслуговування — підтримування дорожніх

транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

— дорожній транспортний засіб (ДТЗ) — транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування усіх категорій і сконструйований згідно з їх нормами;

—технічне обслуговування (ТО) — комплекс операцій чи операція щодо : підтримки працездатності або справності виробу під час використання за при­значенням, зберігання та транспортування;

—система технічного обслуговування — сукупність взаємопов'язаних засобів, документації технічного обслуговування та виконавців, які потрібні для підтримування і відновлення якості виробів, щовходять у цю систему;

—періодичність технічного обслуговування — інтервал часу чи напрацювання між певним видом технічного обслуговування і наступним таким самим видом або іншим більшої складності;

—напрацювання — тривалість або обсяг роботи виробу. Напрацювання може бути виражено як неперервною величиною (тривалість роботи в годинах, кілометрах пробігу і т. ін.), так і цілочисельною (кількість робочих циклів, —пусків і т. ін.);

—підготовка до продажу — комплекс операцій чи операція щодо виявлення та усунення усіх несправностей, які виникали в процесі транспортування і зберігання ДТЗ та підготовки їх до використання;

—сезонне технічне обслуговування — технічне обслуговування, яке здійснюється для підготовки виробу до використання в осінньо-зимових чи весняно-літніх умовах;

—трудомісткість технічного обслуговування — трудовитрати на проведення одного технічного обслуговування певного виду;

—Фірмове обслуговування — метод виконання технічного обслуговування підприємством-виробником;

—технічний стан — сукупність схильних до зміни в процесі виробництва чи експлуатації якостей виробу, які характеризуються в певний момент часу ознаками, встановленими технічною документацією на цей виріб;

—справний стан (справність) — стан виробу, який відповідає усім вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації;

—працездатний стан (працездатність) — стан виробу, в якому значення усіх параметрів, які характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають вимогам нормативно-технічної і (або) конструкторської документації;

—ресурс — сумарне напрацювання виробу з початку його експлуатації чи поновлення експлуатації після ремонту певного виду до переходу в граничний стан;

—граничний стан — стан виробу, коли його подальше застосування за призначенням недопустиме чи недоцільне або відновлення його справного чи працездатного стану неможливе чи недоцільне.

Системою ТО передбачається виконання двох основних частин :

контрольна і виконавча.

Технічне обслуговування передбачає підтримування рухомого складу в працездатному стані й належному зовнішньому вигляді; забезпечення надійності й економічності роботи, безпеки руху, захисту навколишнього середовища; зменшення інтенсивності погіршення параметрів технічного стану; попередженнявідмов і несправностей, а також виявлення їх з метою своєчасного усунення.

Це профілактичний захід, який здійснюють у плановому порядку через

певні пробіги або час роботи рухомого складу, як правило, без розбирання і зняття з автомобіля агрегатів, вузлів і деталей. Якщо при ТО не можна визначити технічний стан окремих вузлів, то їх знімають з автомобіля для контролю на спеціальних приладах або стендах.

Мета профілактичних дій — забезпечити справний стан автомобільної техніки. Проте за інших однакових умов найважливішим фактором, якого залежить рівень сумарних матеріальних і трудових витрат на підтримання автомобілів у справному стані, є співвідношення профілактичних і ремонтних дій. Важливо зазначити, що витрати на ремонтні дії більші, ніж на профілактичні. Вимоги до технічного стану автомобільної техніки визначаються чинними правилами технічної експлуатації рухомого складу і правилами дорожнього руху. Несправний рухомий склад, що створює загрозу для безпеки руху, не повинен брати участь у транспортному процесі. У тих випадках, коли несправності автомобіля не впливають на безпеку руху і не пов'язані з інтенсивним або передчасним руйнуванням деталей, автомобіль може завершити транспортну роботу в межах змінного або добового завдання.Визначення технічного стану рухомого складу, його агрегатів і вузлів без розбирання здійснюють за допомогою контролю (діагностування), що є технологічним елементом ТО.

Мета контролю (діагностування) при ТО полягає у визначенні дійсної потреби у виконанні операцій, передбачених Положенням, і прогнозуванні моменту виникнення несправного стану шляхом порівняння фактичних значень параметрів з граничними, а також в оцінюванні якості робіт.

В нормативно-технічній документації для ТО зазначаються: принципи, визначення, рекомендації, нормативи і методи їх коректування з урахуванням умов експлуатації, технологія.

Засоби ТО передбачають наявність виробничо-технічної бази (будівель, споруд, устаткування), розміщеної на автотранспортних і спеціалізованих підприємствах для ТО рухомого складу; матеріальнотехнічного забезпечення (з урахуванням конструкції рухомого складу, пробігу від початку експлуатації, інтенсивності та умов експлуатації).

Номенклатура професій персоналу, який забезпечує справний стан рухомого складу, охоплює робітників різних спеціальностей, техніків та інженерів.

У Положенні розкрито зміст складових елементів ТО і ремонту, визначено види ТО .

Система технічного обслуговування ДТЗ ( дорожніх транспортних засобів) передбачає:

— підготовку до продажу;

— щоденне обслуговування;

— перше технічне обслуговування;

— друге технічне обслуговування;

— сезонне технічне обслуговування;

— технічне обслуговування під час консервації ДТЗ;

— технічне обслуговування ДТЗ на лінії.

Підготовка до продажу здійснюється торговельною організацією з метою уведення ДТЗ в експлуатацію. Вона здійснюється на спеціалізованих пунктах чи підприємствах, які реалізують продукцію та здійснюють фірмове обслуговування.

Перелік та обсяг робіт з підготовки до продажу встановлюється виробником і наводиться у сервісній документації ДТЗ. Підготовка до продажу обов'язково передбачає такі роботи, як зняття з консервації, очищення, регулювання, заправлення, змащування, кріплення, а також перевірку комплектності та працездатності.

Перелік та обсяг робіт технічного обслуговування в період обкатки ДТЗ вста­новлюється виробником і наводиться у сервісній документації.

Дізнайтеся більше:

Перевірте себе:

Домашнє завдання ( дати відповідь на запитання) :

1. Що називають стратегією експлуатації?

2. Що забезпечує комерційна експлуатація?

3. Що називають системою експлуатації автомобілів?

4. Що передбачають профілактичні роботи?

5. Як визначають експлуатаційну надійність?

6. Як визначають ефективність ТО?

7. Що передбачає коректування режимів роботи ?

8. Що являє собою планово-запобіжна система ТО?

9. Як називають сумарне напрацювання виробу з початку його експлуатації?

10. Яка мета технічного обслуговування?

КРОСВОРД:

1. Що є об’єктом експлуатації?

2. Як називають початок практичної перевірки й уточнення початкових режимів ТО автомобілів?

3. Де викладено основні принципи ТО і ремонту автомобілів?

4. Інтервал часу між певним видом ТО ?

5. Тривалість або обсяг роботи виробу?

6. Стан виробу, який відповідає усім вимогам конструкторської документації?

По вертикалі:

2. Інтервал часу між певним видом ТО ?

5. Як називають початок практичної перевірки й уточнення початкових режимів ТО автомобілів?

По горизонталі:

1.Тривалість або обсяг роботи виробу?

3. Стан виробу, який відповідає усім вимогам конструкторської документації?

4. Де викладено основні принципи ТО і ремонту автомобілів?

6. Що є об’єктом експлуатації?